пробное зно по истории 2021
ЗНО онлайн 2021 року з історії України – додаткова сесія
Коментар
ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій українського національного руху під час Першої світової війни й уміння аналізувати візуальне джерело.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
Предмет ідентифікації в завданні – назва організації.
Маркери в джерелі – Раштатський табор, 1916 рік, перше січове свято – чітко вказують на діяльність Союзу визволення України (СВУ).
СВУ – політична організація, утворена 4 серпня 1914 року у Львові українцями – емігрантами з Росії. СВУ вважав себе репрезентантом інтересів українського народу Росії й намагався використати війну австро-німецького блоку проти Росії для завоювання самостійності України.
Із вересня 1914 року СВУ почав працювати серед українських військовополонених. Він домігся від влади Австро-Угорщини й Німеччини виділення українців в окремі табори. У 1915 році понад 40 тис. українців-полонених було зосереджено у Фрайштадтському й Дунасердагельському (Австрія) і понад 50 тис. – у Раштатському, Зальцведельському й Вецларському таборах (Німеччина). У цих таборах організовано культурну й національно-виховну роботу: школи, бібліотеки, читальні, хори, оркестри, театри, курси української історії й літератури, кооперації, політекономії, німецької мови, засновано українські газети тощо.
Правильна відповідь – Б.
Коментар
ТЕМА: Початок Української революції.
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Української революції та вміння аналізувати історичні документи.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
Предмет ідентифікації в завданні – політичні погляди, що відображені в джерелі.
Маркери в джерелі – «Ми, українці-козаки, не хочемо мати свободи на папері або півсвободи», «Другий Універсал не визнаємо», «всіх росіян і ренегатів, які гальмують українську роботу, скидаємо з постів силою, не рахуючись із російським урядом», «Визнаючи Центральну Раду за свій найвищий уряд, ми поки що виганяємо зрадників з України без її відома. Коли все опануємо силою, тоді підпорядкуємося Центральній Раді. Тоді вона порядкуватиме в Києві й на всій Україні» – чітко вказують на подію, яка увійшла в історію як виступ полуботківців або повстання самостійників. Тобто в документі відображено ідеї самостійників, які вимагали негайного проголошення незалежності України й силового захоплення влади.
Правильна відповідь – Г.
Коментар
ТЕМА: Початок Української революції.
Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України, уміння аналізувати історичні документи.
Події, зазначені в уривку джерела, відбулися в липні 1917 року. На це вказують такі слова відозви: «Другий Універсал не визнаємо».
Правильна відповідь – Б.
Коментар
ТЕМА: Початок Української революції.
Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей, уміння аналізувати історичні документи, за портретними рисами визначати історичну постать.
За портретними рисами на фото можна впізнати: Симона Петлюру (А), Миколу Міхновського (Б), Михайла Грушевського (В), Павла Скоропадського (Г).
Лідером «самостійників», які видали цитовану відозву, був Микола Міхновський.
Правильна відповідь – Б.
Коментар
ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій боротьби українців за відновлення державності й уміння аналізувати історичні джерела.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
Фрагмент тексту в завданні – «українські війська захопили Львів під командою УСС Вітовського», – чітко вказує на події 1 листопада 1918 року, які увійшли в історію під назвою «Листопадовий зрив». Вони започаткували створення Західноукраїнської Народної Республіки, якій довелося вести збройну боротьбу з відновленою Польською державою, що претендувала на західноукраїнські землі.
Правильна відповідь – Б.
Коментар
ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку знання основних рис економічного розвитку України в період 1917–1928 років і вміння аналізувати статистичний матеріал.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
Предмет ідентифікації в завданні – історичний період.
Маркери в джерелі (статистична таблиця) – приватна й кооперативна форми власності за домінування державної власності, особливо у важкій промисловості – чітко вказують на те, що таке співвідношення між формами власності й галузями промисловості характерне для періоду нової економічної політики в Українській СРР.
Правильна відповідь – Г.
Коментар
ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
У 1925 році в УСРР залишилася лише одна комуністична партія – Комуністична партія (більшовиків) України – КП(б)У, яка фактично була обласною організацією Російської комуністичної партії (більшовиків). Усі українські партії націонал-комуністичного спрямування до 1925 року було розпущено або ліквідовано. Ідеться про Українську комуністичну партію (боротьбисти), Українську комуністичну партію (УКП, укапісти).
Хронологічні рамки відповідають періоду нової економічної політики (1921–1928 роки).
Правильна відповідь – А.
Коментар
ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння опрацювати такий специфічний вид історичного джерела як карикатура.
Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу здобути уявлення про думки й настрої людей у певний час. На карикатурах коротко подано або узагальнено суть проблеми. Однак потрібно пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість адресата про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. Вони передбачають відповіді на такі запитання:
Карикатуру, про яку йдеться в завданні, присвячено процесу форсованої індустріалізації в СРСР і дає змогу визначити її мету. Партійно-радянське керівництво СРСР стверджувало, що це необхідно для зміцнення обороноздатності держави. На це вказує зображення червоноармійця, який зі зброєю в руках стримує карикатурні образи «ворогів СРСР» (Велику Британію, фашистську Німеччину, соціал-демократів, Ватикан, Японію, Францію, Польщу).
Правильна відповідь – А.
Коментар
ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України й уміння аналізувати історичне джерело.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
Предмет ідентифікації в завданні – подія процесу радянізації України.
Маркери в джерелі – «необхідність наближення уряду України, центрального партійного й радянського апаратів до найважливіших сільськогосподарських районів, розташованих на Правобережжі», «подальшого швидкого розвитку національно-культурного будівництва й більшовицької українізації на базі індустріалізації і колективізації» – чітко вказують на перенесення столиці УСРР із Харкова до Києва, що відбулося 1934 року.
Правильна відповідь – В.
Коментар
ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку знання і вміння розпізнавати історико-культурні пам’ятки.
За архітектурними рисами на фото можна розпізнати будівлю Держпрому в Харкові й будівлю Верховної Ради УРСР. Обидві пам’ятки архітектури України радянської епохи було зведено для розміщення органів державної влади.
Правильна відповідь – Г.
Коментар
ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.
Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей.
Наведені факти біографії відповідають життєвому шляху Василя Мудрого.
Правильна відповідь – А.
Коментар
ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.
Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України.
Територія радянської України стала ареною збройної боротьби між СРСР і Німеччиною в результаті німецько-радянської війни, яка розпочалася 22 червня 1941 року.
Правильна відповідь – В.
Коментар
Тема: Україна в роки Другої світової війни.
Завдання скеровано на перевірку знання основних наслідків Другої світової війни для України.
Розв’язати це завдання можна двома способами.
1. Знання факту, про який ідеться в завданні. У результаті Другої світової війни Україна зазнала значних людських і матеріальних утрат.
За офіційними статистичними даними демографічні втрати УРСР від 1940 до 1945 рік становлять понад 13 млн чоловік (убиті, переселені, депортовані тощо.). Загиблими уважають від 7 до 9 млн осіб.
За підрахунками вчених Центральна, Південна й Східна Україна втратила 30 % населення, Галичина – 22 %, Волинь і Полісся – 12 %.
За роки війни було зруйновано 714 міст і селищ, понад 28 тис. сіл, без даху над головою залишилося понад 10 млн. чоловік.
2. Виключення неправильних відповідей.
А зазнала значних людських і матеріальних утрат
Це – правильна відповідь.
Б втратила суверенітет і незалежність
Напередодні війни УРСР не була суверенною і незалежною державою. Адже була складовою СРСР, хоча й мала формальні ознаки державності – зокрема 1945 року стала членом-засновником ООН.
В зазнала суттєвих територіальних утрат
За роки Другої світової війни територія УРСР збільшилася за рахунок приєднання українських земель, що перебували у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини.
Г втратила полікультурність і поліетнічність
Попри депортації та Голокост населення УРСР залишалося багатонаціональним. Відповідно зберігалася полікультурність і поліетнічність.
Правильна відповідь – А.
ЗНО онлайн 2021 року з історії України – пробний тест
Коментар
ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.
Завдання скеровано на перевірку знання подій Першої світової війни на українських землях і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
Предмет ідентифікування в завданні – подія, її дата та зміст діяльності організації, яка видала відозву.
Маркери в джерелі – «Відозва Загальної української ради», «завзялася російська імперія загарбати українські землі Австро-Угорщини», «Уже другий раз у часи цієї війни насувається на українські землі Австро-Угорщини російський наступ», «Другий раз українське населення Галичини, Буковини й північно-східної Угорщини попадає в огонь національного й релігійного переслідування з боку Росії» – чітко вказують на 1916 рік, коли російська армія здійснила «Брусиловський прорив» і знов окупувала частину Східної Галичини, Північної Буковини.
Цією відозвою ЗУР, яку утворено1915 року, засвідчувала свою лояльність до влади Австро-Угорщини і своє негативне ставлення до російської окупації.
Правильна відповідь – Б.
Коментар
ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.
Завдання скеровано на перевірку знання подій Першої світової війни на українських землях і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
Предмет ідентифікування в завданні – подія, її дата та зміст діяльності організації, яка видала відозву.
Маркери в джерелі – «Відозва Загальної української ради», «завзялася російська імперія загарбати українські землі Австро-Угорщини», «Уже другий раз у часи цієї війни насувається на українські землі Австро-Угорщини російський наступ», «Другий раз українське населення Галичини, Буковини й північно-східної Угорщини попадає в огонь національного й релігійного переслідування з боку Росії» – чітко вказують на 1916 рік, коли російська армія здійснила «Брусиловський прорив» і знов окупувала частину Східної Галичини, Північної Буковини.
Цією відозвою ЗУР, яку утворено1915 року, засвідчувала свою лояльність до влади Австро-Угорщини і своє негативне ставлення до російської окупації.
Правильна відповідь – Г.
Коментар
ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.
Завдання скеровано на перевірку знання подій Першої світової війни на українських землях і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
Предмет ідентифікування в завданні – подія, її дата та зміст діяльності організації, яка видала відозву.
Маркери в джерелі – «Відозва Загальної української ради», «завзялася російська імперія загарбати українські землі Австро-Угорщини», «Уже другий раз у часи цієї війни насувається на українські землі Австро-Угорщини російський наступ», «Другий раз українське населення Галичини, Буковини й північно-східної Угорщини попадає в огонь національного й релігійного переслідування з боку Росії» – чітко вказують на 1916 рік, коли російська армія здійснила «Брусиловський прорив» і знов окупувала частину Східної Галичини, Північної Буковини.
Цією відозвою ЗУР, яку утворено1915 року, засвідчувала свою лояльність до влади Австро-Угорщини і своє негативне ставлення до російської окупації.
Правильна відповідь – Б.
Коментар
ТЕМА: Початок Української революції.
Завдання скеровано на перевірку знання подій початку Української революції та сформованості вміння аналізувати візуальні джерела.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
Предмет ідентифікування в завданні – історичний процес.
Ключові зображення, словосполучення-маркери в джерелі – прапор, військові в одностроях російської армії часів Першої світової війни, бойовий прапор, Перший український імені Богдана Хмельницького козацький полк, 1917 – чітко вказують на процес українізації частин російської армії.
Правильна відповідь – Б.
Коментар
ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.
Завдання скеровано на перевірку сформованості знань основних історичних персоналій історії України.
За портретними рисами на фото можна впізнати Костя Левицького – співзасновника Української національно-демократичної партії, голову Державного секретаріату Західноукраїнської Народної Республіки.
Правильна відповідь – А.
Коментар
ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.
Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.
Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «необхідність підняття загального повстання в Україні», «польовий повстанський штаб приступив до підготовчих заходів щодо його організації», «пустити два відділи: південний – на Поділля, північний – на Волинь», «у Першій повстанській групі під керуванням командира І групи генерал-хорунжого Гулого» – чітко вказують на Другий зимовий похід Армії УНР (жовтень – листопад 1921 року).
Метою походу було піднятття антибільшовицького збройного повстання на Правобережній Україні, створення бази для визволення від більшовицької окупації.
Сили українських повстанців були згруповані у три групи. Волинська група – головні сили (майже 800 бійців під командуванням генерала Юрія Тютюнника). Бессарабська група (300 бійців під командуванням генерала Андрія Гулого-Гуленка). Подільська група (400 бійців під командуванням полковника Михайла Палія, згодом – полковника Сергія Чорного).
Радянська сторона була добре поінформована про похід і прагнула заманити повстанців якомога далі від польського й румунського кордонів, оточити і знищити. Повстанці, які стали успішно просуватися вглиб України, усвідомили небезпеку. До того ж стало зрозуміло, що більшовики на осінь 1921 року вже розгромили більшість повстанських осередків на Правобережжі, і рейд втратив сенс.
Більшість повстанців змогли уникнути оточення і відступили на територію Польщі й Румунії. Проте частина Волинської групи була оточена й потрапила в полон. Після рішучої відмови перейти на службу до окупаційної Червоної армії 359 бійців Української Повстанської Армії 21 листопада 1921 року було розстріляно під містечком Базар (Житомирщина).
Другий Зимовий похід частин Армії УНР став останньою героїчною спробою українських національно-державних сил відкритим військовим шляхом здобути незалежність України в ході боротьби за державність 1918–1921 років.
Правильна відповідь – В.
ЗНО онлайн 2021 року з історії України – основна сесія
Коментар
ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.
Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей.
Вільгельм фон Габсбург-Лотрінген – австрійський архикнязь, полковник армії УНР, поет, використував псевдонім Василь Вишиваний.
Правильна відповідь – Г.
Коментар
ТЕМА: Початок Української революції.
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Української революції та вміння застосовувати їх для аналізу текстового джерела.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
Предмет ідентифікації в завданні – владна інституція.
Маркери в джерелі – «У Петрограді відбулися криваві події, які загрожують загибелі завоювань революції. Частина населення Петрограда, керована більшовиками, збройним шляхом ліквідувала Тимчасовий Уряд і хоче нав’язати свою волю Російській Республіці» – чітко вказують на реакції Генерального Секретаріату – виконавчого органу, створеного УЦР, на більшовицький переворот жовтня (листопада) 1917 р., який фактично ставив під сумнів всі попередні завоювання Української революції.
Правильна відповідь – В.
Коментар
ТЕМА: Початок Української революції.
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Української революції й уміння застосовувати їх для аналізу текстового джерела.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
Предмет ідентифікації в завданні – події, що дали поштовх до видання цитованого звернення.
Маркери в джерелі – «Ми закликаємо рішуче боротися з будь-якими спробами підтримання петроградського повстання. Громадяни України! Покажіть себе вірними захисниками свободи й ворогами анархії, яка може віддалити скликання Всеросійських й Українських Установчих Зборів і навіть призвести до загибелі рідного краю» – чітко вказують на більшовицький переворот, що пришвидчив видання УЦР ІІІ Універсалу, у якому проголошено утворення Української Народної Республіки.
Правильна відповідь – Г.
Коментар
ТЕМА: Початок Української революції.
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Української революції та вміння застосовувати їх для аналізу текстового джерела.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
Предмет ідентифікації в завданні – рік події.
Словосполучення-маркери в джерелі – «У Петрограді відбулися криваві події, які загрожують загибелі завоювань революції. Частина населення Петрограда, керована більшовиками, збройним шляхом ліквідувала Тимчасовий Уряд і хоче нав’язати свою волю Російській Республіц» – чітко вказують на більшовицький переворот, який відбувся в жовтні (листопаді – за Григоріанським календарем) 1917 року.
Правильна відповідь – Б.
Коментар
ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.
Завдання скеровано на перевірку знання подій і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.
Словосполучення-маркери в джерелі – «В одній лише Україні побоїща, розстріли та епідемії, пов’язані з війною. забрали близько 1,5 млн життів. Нестача харчів та палива, безробіття змусили сотні тисяч людей виїхати з міста в село. Було очевидно, що остаточно виснажене суспільство не готове до корінних соціальних перетворень, що їх планували більшовики» – чітко вказують на зміст політики «воєнного комунізму».
«Воєнний комунізм» – назва внутрішньої політики більшовиків у 1918–1921 рр., спроба негайного втілити в життя ідеї комунізму. Назву дістала після скасування для приховування її провалу.
Ця політика передбачала:
Політика сприяла мобілізації обмежених ресурсів для перемоги більшовиків у боротьбі за владу. Водночас створила враження про можливість утілення буть-яких ідей насильницькими методами.
Правильна відповідь – А.
Коментар
ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.
Завдання скеровано на перевірку сформованості знань основних історичних персоналій історії України. За портретними рисами на фото можна впізнати Нестора Махна.
Махно Нестор (1888–1934) – український повстанський отаман, один із лідерів анархістського руху в Україні. Вів тривалу збройну боротьбу проти більшовиків, денікінців, петлюрівців. Укладав ситуативні союзи з більшовиками. Відіграв значну роль у розгромі військ білих генералів Антона Денікіна і Петра Врангеля. 28 серпня 1921 року з 77 бійцями перетнув кордон Румунії. Жив в еміграції в Румунії, Польщі, Франції.
У повстанській боротьбі спирався на анархістські ідеї, соціальною базою очолюваної ним повстанської армії були селяни-середняки, які найбільш потерпали від заходів «воєнного комунізму» та політики білогвардійців, які підтримували відновлення поміщицького господарства.
Правильна відповідь – А.
Коментар
ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України, уміння застосовувати їх.
Нова економічна політика (неп) – ухвалений на Х з’їзді партії економічний курс більшовиків у 1921–1929 роках. Передбачав забезпечення виходу з економічної і політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткове відновлення приватної власності. Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму.
Під контролем держави залишалися «командні висоти» (провідні галузі промисловості й зовнішня торгівля). Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства і промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.
Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928 роки), поява безробіття і зростання соціальної нерівності. У 1929 році Йосип Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, відкинув політику непу.
Тобто характерним для соціально-економічного життя в УСРР періоду нової економічної політики було надання селянам права на продаж власної сільгосппродукції.
Правильна відповідь – Г.
Коментар
ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку знання понять з історії України, уміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
Предмет ідентифікації в завданні – зміст поняття.
Маркери в джерелі – «У цьому напрямі нинішньої політики більшовиків я вбачаю чергову їхню поступку стихійній силі українського національного руху, а водночас – логічно послідовний і політичний захід з метою оволодіння силою цього руху й зміцнення своїх позицій в Україні» – чітко вказують на більшовицьку політику коренізації.
Коренізація – політика залучення представників корінного населення радянських республік й автономій до місцевого керівництва й надання офіційного (а інколи й панівного) статусу їхнім національним мовам для утвердження радянської влади та створення для неї національного підґрунтя. Започаткована рішенням XII з’їзду РКП(б) у квітні 1923 року й формально її реалізовували до 1938 року, фактично до початку 1930-х років.
В УСРР коренізацію здійснювали у формі українізації. Вона сприяла збільшенню представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ; розширенню сфери застосування української мови в суспільстві; пробудженню інтересу до української культури. Головними провідниками цієї політики в УСРР були Олександр Шумський і Микола Скрипник. Самогубство останнього вважають завершенням реалізації політики українізації. Більшість національних кадрів і митців, які проявили себе у 1920-ті роки були репресовані сталінським режимом.
Правильна відповідь – В.
Коментар
ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України.
Перенесення столиці УСРР із Харкова до Києва відбулося 1934 року.
Правильна відповідь – В.
Коментар
ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку знання процесів з утвердження більшовицького тоталітарного режиму, уміння аналізувати візуальні джерела (діаграму).
На діаграмі відображено офіційну статистику арештів в Україні 1935–1938 років. Пік арештів припадає на 1937–1938 роки. Цей період названо Великим терором, бо впродовж нього сталінські репресії було різко посилено й доведено до максимуму своєї інтенсивності.
Правильна відповідь – А.
Коментар
ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій на українських землях у 1920-ті роки.
У1920-ті роки освітню політику, яка призвела до ліквідації українськомовних шкіл, здійснювали в Румунії.
Правильна відповідь – В.
Коментар
ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.
Завдання скеровано на перевірку сформованості просторової компетентності, зокрема картографічних умінь локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті, уміння здобувати інформацію з карти й застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
Правильна відповідь – Б.
Коментар
ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.
Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України, уміння їх застосовувати.
«Випалена земля» – тактика, метод ведення війни за допомогою знищення всього корисного, що може слугувати життєзабезпеченню або існуванню як військ противника, так і цивільного населення на території, що може бути зайнята ворожим військом. Одними з перших цю тактику використали скіфи під час нападу перського царя Дарія І. Наймасштабніше цю тактику застосовували під час Другої світової війни як радянські, так і нацистські війська.
Правильна відповідь – Б.
Коментар
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
Завдання скеровано на перевірку знання подій і сформованості вміння здобувати й застосовувати інформацію з історичного джерела з огляду на його зміст, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.
Алгоритм виконання завдань може бути таким:
Предмет ідентифікації в завданні – регіон України.
Маркери – ««. [регіон] на підставі Договору від 10 вересня 1919 р., укладеного в Сен-Жермен ан Ле, [увійшов] як автономна одиниця в межі Чехословацької Республіки, возз’єднується. зі своєю споконвічною Батьківщиною – Україною» – чітко вказують на Закарпаття, яке 1919 року ввійшло до складу Чехословаччини, а 1945 року – УРСР.
Правильна відповідь – Б.
Коментар
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
Завдання скеровано на перевірку знання подій внутрішньополітичного життя Української РСР наприкінці 1940 – на початку 1950-х років, основних понять з історії України, уміння застосовувати їх.
«Ждановщина» – ідеологічна кампанія в СРСР (друга половина 1940-х років), метою якої було встановлення повного ідеологічного контролю над суспільством, створення образу ворога в умовах початку «холодної війни». Назва походить від прізвища секретара ЦК ВКП(б) Андрія Жданова. Під час кампанії було піддано нищівній критиці, репресіям наукові інститути, творчі спілки, редакції газет і журналів, видатних діячів культури.
Тож «ждановщина» призвела до гальмування розвитку науки, літератури й мистецтва в республіці.
Правильна відповідь – Б.
Коментар
ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.
Завдання скеровано на перевірку знання реформаторської діяльності Микити Хрущова й уміння визначати її напрямки.
Захід партійно-радянського керівництва в другій половині 1950-х – першій половині 1960-х років, який вплинув на життєвий рівень населення України – це ведення широкомасштабного індустріального житлового будівництва. Тобто зведення «хрущовок» – типових радянських цегляних і панельних житлових будинків, зазвичай 5-поверхових без технічних поверхів і ліфтів, із малогабаритними квартирами. Зведення таких будинків, квартири яких безкоштовно отримували громадяни в порядку визначеної владою черги, дало змогу зняти гостроту житлової проблеми в СРСР / УРСР.
Правильна відповідь – В.
Коментар
ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.
Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння опрацьовувати специфічний вид історичного джерела – карикатуру.
Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу здобути уявлення про думки й настрої людей у певний час. На карикатурах коротко подано або узагальнено суть проблеми. Однак потрібно пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість адресата про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. Вони передбачають відповіді на такі запитання:
Карикатуру, про яку йдеться в завданні, присвячено одній із характерних вад радянської моделі економіки – зрівнюванню в оплаті праці незалежно від її результатів і дотримання трудової дисципліни. На це вказують зображення карикатури – два діаметрально протилежні за ставленням до роботи персонажі й репліка одного з них.
Така практика не сприяла зростанню продуктивності праці робітників. Спробу віднайти в межах радянської планово-командної моделі систему стимулів було здійснено піж час реалізації так званих «косигінських реформ» (1965–1970 роки, автор Олексій Косигін).
Одне з ключових положень реформ передбачало залежність заробітної праці від її ефективності. Проте реформи Косигіна, які на рівні експерименту давали гарний результат, виявилися неефективними в загальнодержавних масштабах. Плановий характер економіки не давав змоги реалізовувати нові можливості.
Правильна відповідь – А.
Коментар
ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій дисидентського руху в Україні, уміння аналізувати історичне джерело.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
Предмет ідентифікації в завданні – регіон України.
Маркер – «сприяння виконанню статей заключного Акта з питань безпеки й співробітництва в Європі» – чітко вказує на діяльність Української гельсінської групи, адже документ (Гельсінський заключний акт), фрагмент якого наведено в завданні, був підписаний країнами Європи, США й Канади 1975 року в м. Гельсінки.
Правильна відповідь – Б.
Коментар
ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.
Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичне джерело й розпізнавати історичні постаті за портретними рисами, а також знання основних подій дисидентського руху в Україні й фактів біографії його лідерів.
На фотографіях за портретними рисами можна впізнати Івана Дзюбу (А), Олеся Гончара (Б), Василя Симоненка (В), Левка Лук’яненка (Г).
Серед запропонованих історичних постатей одним із засновників Української гельсінської групи був Левко Лук’яненко.
Правильна відповідь – Г.
Коментар
ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.
Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичне джерело й знання основних подій дисидентського руху в Україні.
Оприлюднення цього документа свідчило про початок нового етапу дисидентського руху, його організаційне оформлення, вироблення спільної мети. Тобто документ є свідченням розвитку дисидентського руху.
Правильна відповідь – А.
Коментар
ТЕМА: Відновлення незалежності України.
Завдання скеровано на перевірку знання подій, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати знання з огляду на його зміст, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
Предмет ідентифікації в завданні – період в історії.
Маркери – «Соціалістичне самоврядування реалізується в умовах широкої гласності шляхом участі всього колективу та його громадських організацій у виробленні найважливіших рішень і контролі за їх виконанням, виборності керівників та єдиноначальності в керуванні підприємством» – чітко вказують на період «перебудови». Найприкметнішим маркером є слово «гласність».
Правильна відповідь – В.
Коментар
ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.
Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичне джерело й знання ключових подій економічного життя України після проголошення незалежності.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
Предмет ідентифікації в завданні – подія, якій присвячено газетну статтю.
Маркери – заголовки «Остання витівка карбованця: з другого вересня ми з «мільйонерів» станемо просто … нормальними людьми», «Якими будуть ціни при новій валюті», зображення зразків гривневих купюр різного номіналу – чітко вказують на запровадження національної грошової одиниці – гривні.
Правильна відповідь – Г.
Коментар
ТЕМА: Творення нової України.
Завдання скеровано на перевірку знання подій і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела, застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
Предмет ідентифікації в завданні – рік описаних подій.
Правильна відповідь – Г.
Коментар
ТЕМА 24. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку знання ключових понять, які характеризують період утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні, і вміння застосовувати їх.
Здійснення суцільної колективізації призвело до ліквідації індивідуального селянського господарства.
Масові репресії, окрім знищення політичних опонентів, були покликані насадити в суспільстві атмосферу страху.
Культурна революція передбачала нав’язування суспільству комуністичної ідеології.
Форсована індустріалізація призвела до домінування промислового виробництва над сільськогосподарським.
Правильна відповідь: 1 А, 2 Д, 3 В, 4 Б.
Коментар
ТЕМИ: Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи.
Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії основних постатей історії України, уміння утворювати логічні пари.
Леонід Биков присвятив своє життя кіномистецтву, створивши яскраві кінообрази.
Володимир Івасюк став примітною постаттю українського естрадного мистецтва, подолав його провінційність.
Василь Стус завдяки своїй творчості став помітним явищем в українській літературі. Його дисидентська діяльність призвела до трагічної смерті.
Алла Горська – представниця українського образотворчого мистецтва, активістка дисидентського руху.
Правильна відповідь: 1 Г, 2 Д, 3 А, 4 В.
Коментар
ТЕМИ: Відновлення незалежності України. Становлення України як незалежної держави.
Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України.
16 липня 1990 р. – ухвалення Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет УРСР.
24 серпня 1991 р. – ухвалення Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України.
1 грудня 1991 р. – проведення Всеукраїнського референдуму на підтвердження Акта проголошення незалежності України.
6 грудня 1991 р. – заснування Збройних Сил України.
Правильна відповідь: 1 Д, 2 В, 3 Г, 4 Б.
Коментар
ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.
Завдання скеровано на перевірку знання подій і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела, застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
Предмет ідентифікації в завданні – – рік описаних подій.
Маркери в джерелі Б – «Від нинішнього дня весь український національний табір виступає як одна цілісність, стає в одній оборонній і бойовій лаві, в одній суцільній фаланзі під назвою УНДО» – чітко вказують на 1925 рік.
Маркери в джерелі В – «Громадяни! Українці–Українки! Пам’ятайте, що 12 лютого Ви виберете свій перший сойм! На чолі кандидатів стоять: батько прем’єр отець Августин Волошин та міністр Юліян Ревай» – чітко вказують на події 1938–1939 року в Карпатській Україні.
Маркери в джерелі Г – «У селі Копилів Сокальського повіту Львівського воєводства знищено приміщення читальні, подерто бібліотечні книжки й портрети Шевченка та Франка. Після знищення читальні вишикувано людей перед читальнею і змушено їх кричати: Хай живе Пілсудський!»» – чітко вказують на події «пацифікації» 1930 року.
Правильна відповідь: 1 Б, 2 Г, 3 А, 4 В.
Коментар
ТЕМИ: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни.
Завдання скеровано на перевірку знання основних історичних фактів 1920–1940-х років, уміння аналізувати історичні джерела й визначати послідовність подій.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
Предмет ідентифікації в завданні – інформація з газетних шпальт.
Маркери в джерелі А – «ІХ зїзд КП(б)У. Українізація» – указують на 1923 рік, коли була започаткована політика українзації.
Маркери в джерелі Б – «Німецькі дивізії перейшли бухту «Северную» та прорвалися у внутрішню смугу укріплених фортів Севастополя», «В Донецькому басейні місцева атака ворога провалилася», «Велика совєтська проривна офензива, з метою звільнити Ленінград від облоги, відбита» – указують на події 1942 року, коли після 250 днів оборони підрозділів Червоної армії німецькі війська захопили Севастополь. Зверніть увагу, що «ворогами» в статті названо підрозділи Червоної армії.
Маркери в джерелі В – «Марево нового голоду в СРСР. Останній рік п’ятилітки. Дніпрельстан» – указують на 1932 рік, який став початком Голодомору, останнім роком першої пятирічки й часом запуску Дніпрогесу (Дніпрельстану).
Маркери в джерелі Г – «Карпатська Україна проголосила незалежність», «Карпатська Україна боронить свої кордони» – указують на березень 1939 року.
Правильна відповідь: 1 А, 2 В, 3 Г, 4Б.
Коментар
ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.
Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння аналізувати візуальне історичне джерело (агітаційно-пропагандистський плакат).
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
Предмет ідентифікації в завданні – правильні судження.
Маркери – «Денікін і Петлюра в тісному союзі наступають на Київ», «Денікін і Петлюра вдвох хочуть накинути зашморг на шию пролетаріату», «Прокляття юдам!», «На боротьбу зі зрадниками трудового народу», «Смерть катам!» – указують на такі правильні відповіді:
Правильна відповідь: 1, 5, 6.
Коментар
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
Завдання скеровано на перевірку знання змісту періоду «відбудови» (1945 – початок 1950-х років) і вміння виокремлювати характерні риси розвитку сільського господарства УРСР у період перших повоєнних років.
Із-поміж наведених варіантів правильними є відповіді:
створення владою масового штучного голоду (1946–1947 роки);
Правильна відповідь: 2, 3, 6.
Коментар
ТЕМА: Стародавня історія України.
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України.
Залізні знаряддя праці та зброю на українських землях першими почали виготовляти племена кіммерійців, які проживали в степовій частині України в ХІ–VІІІ ст. до н. е.
Правильна відповідь – Г.
Коментар
ТЕМА: Стародавня історія України.
Завдання скеровано на перевірку сформованості просторової компетентності, зокрема картографічних умінь локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті, уміння здобувати інформацію з карти й застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
На картосхемі зображено територію Центрально-Східної Європи з ареалами розселення слов’янських племен під час Великого розселення слов’ян у V–VІІ століттях. На це вказують назви й кордони сусідніх держав, напрямки й межі розселення.
Правильна відповідь – А.
Коментар
ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій періоду князівства Ярослава Мудрого.
У битві під Києвом 1036 року він завдав поразки печенігам.
Правильна відповідь – Г.
Коментар
ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).
Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток часів Київської держави Русі-України. На фото зображено Дорогобузьку ікону (остання третина ХІІІ ст.). Її характерна ознака – малолітній Ісус Христос, який сидить на лівій руці Богородиці.
Правильна відповідь – Б.
Коментар
ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.
Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей, уміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.
Маркер – «Що мені вінець, коли татари лютують!» – чітко вказує на факт біографії князя (з 1253 року – короля) Данила Романовича. Саме він коронувався, прагнучи отримати допомогу від Папи Римського в боротьбі з монголами.
Правильна відповідь – В.
Коментар
ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.
Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних діячів.
Острозький Костянтин Іванович (1460–1530) – український князь із поліської гілки династії Рюриковичів. Упродовж життя обіймав посади тракайського воєводи, віленського каштеляна, вінницького й брацлавського намісника, маршалка волинського й київського воєводи. Був першим в історії Литви великим гетьманом литовським. Керував польсько-литовським військом під час московсько-литовських війн кінця XV – першої чверті XVI століття. Здобув переконливу перемогу в битві під Оршею (1514 рік). Ревний захисник православ’я.
Тобто князь Костянтин Іванович Острозький уславився як полководець часів Великого князівства Литовського.
Правильна відповідь – Г.
Коментар
ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.
Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України.
Першу згадку про українських козаків у писемних джерелах датовано 1489 роком.
Правильна відповідь – В.
Коментар
ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.
Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток XІV століття.
На фото зображено Вірменський собор (1363–1370, архітектор Дорінг) у Львові. Ця пам’ятка архітектури пов’язана із життєдіяльністю міської громади вірменів.
Правильна відповідь – А.
Коментар
ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині ХVІ століття.
Завдання скеровано на перевірку знання основних умов Люблінської унії.
У результаті Люблінської унії українські землі Подніпров’я і Східного Поділля переходили під владу Польського королівства.
Правильна відповідь – В.
Коментар
ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ століття.
Завдання скеровано на перевірку знання основних персоналій історії України.
За портретними рисами на фото можна впізнати гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Він організував низку вдалих морських походів запорозьких козаків проти турків і татар. З ім’ям цього гетьмана пов’язане взяття козаками фортеці Кафа (1616 рік), Варни, нападу на Константинополь тощо.
Правильна відповідь – Б.
Коментар
ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ століття.
Завдання скеровано на перевірку знання подій і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
Предмет ідентифікації в завданні – битва часів Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ століття.
Маркер – «військо козацьке має складатися лише з двадцяти тисяч» – чітко вказує на умови Білоцерківського договору 1651 року, який було укладено після поразки козацького війська під Берестечком.
Правильна відповідь – А.
Коментар
ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років ХVІІ століття.
Завдання скеровано на перевірку сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти й застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
На картосхемі зображено територію Гетьманщини, Слобідської України й Запорожжя. У 1650–1680-х роках ці землі стали ареною подій, які дістали назву «Руїна». Активними учасниками цих подій були сусідні держави – Річ Посполита, Московське царство й Османська імперія, які безсоромно ділили й грабували Україну. Бахчисарайський договір 1681 року – це угода між Османською імперією і Кримським ханством з одного боку й Московською державою – з іншого.
Згідно з умовами договору:
Тобто йдеться про території між р. Дніпро (який був кордоном між двома державами) і Південним Бугом, яка на картосхемі позначена цифрою 3.
Правильна відповідь – В.